Чого очікувати від закону про детінізацію ринку брухту

19.08.2020
Президент Володимир Зеленський 12 серпня підписав закон №2426 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини і операцій з металобрухтом)». Цей документ був прийнятий Верховною Радою 14 липня. Раніше учасники ринку і галузеві експерти оцінили цю ініціативу як дійсно сприяє детінізації ринку металобрухту.

Головні плюси

Цей закон дозволяє вирішити дві головні завдання:

Можливість легальної роботи і залучення інвестицій в галузь ломозаготовки.
Якщо інвестори побачать, що цей ринок вийшов з тіні і можна працювати, не побоюючись якось порушити закон, то у них вже з'явиться мотивація прораховувати рентабельність інвестицій і вкладати свої кошти в цю галузь.

Можливість інтеграції великих металургійних підприємств і брухтозаготівельних компаній.
В такому випадку металурги отримують гарантовані обсяги поставок сировини. Цього можна досягти в тому числі шляхом придбання метпідприємствами великих брухтозаготівельних підприємств. Подібна тенденція спостерігається, наприклад, в Росії, Польщі та інших країнах. Спеціалізована компанія має гарантований обсяг ломозаготовки, а металурги таким чином позбавляють себе від дефіциту сировини. Маючи в управлінні такий актив, простіше планувати і виробництво.

Практика реалізації

Ми очікуємо, що брухтозаготівлі на первинному рівні виросте. Також збільшиться частка тих, хто працює в правовому полі. Ми вже сьогодні відчуваємо, що первинна заготовка починає оживати. Це зробить однозначно позитивний ефект.

Як наслідок детінізації ринку можна очікувати, що кількість фактів «кришування» правоохоронними органами первинних пунктів ломозаготовки знизиться. Я думаю, що воно не зникне на 100%, але первинні пункти ломосбора зможуть піти від цього «кришування» на 80-90%.

Повної детінізації ринку, на мій погляд, не буде. Тінь в тій чи іншій мірі буде присутній на ринку. Наприклад, в законі є така вимога, як ідентифікація особистості при здачі металобрухту. Зараз ми, безумовно, проводимо «паспортизацію» тих, хто здає в наші приймальні пункти лом. Однак стикаємося з тим, що багато наших конкурентів не виконують цю вимогу. Самі здають не завжди готові надавати свої персональні дані при виписці документів про погодження металобрухту, і це призводить до їх відтоку. Клієнт прямо говорить: «А ось у конкурента немає вимоги надання паспорта, поїду і здам до нього».

Завищені очікування

Автори закону розраховують, що в результаті його прийняття з тіні буде виведено близько 20 млрд грн оборотних коштів підприємств в сфері заготівлі металобрухту, а держбюджет отримає близько 1 млрд грн додаткових щорічних надходжень. Також будуть офіційно оформлені близько 10 тис. Працівників.

Однак я не бачу, що Україна отримає такий ефект в грошовому вираженні. Галузь ломозаготовки не до кінця вийде з тіні, та й економічна ситуація в галузі залишається складною, що стримує як її розвиток, так і процес детінізації в цілому. Як показує практика, в умовах кризи будь-яка економічна діяльність прагне піти в тінь з причин оптимізації роботи і зниження податкового тиску. Тим більше що закон жодним чином не вплине на головний економічний показник галузі - ціни на лом. Вони змінюються лише виходячи з цін на готову продукцію металургійних підприємств, яка на 80% йде на зовнішні ринки.

Загальний висновок

Закон необхідний і правильний, він дозволить значною мірою детінізувати ринок ломозаготовки і підвищити його інвестиційну привабливість.

У ньому враховані всі необхідні моменти для виведення ринку в правове поле, документ дуже довгий час всебічно опрацьовувався учасниками ринку.

Єдине, що стаття 213 Кримінального кодексу України ( «Порушення порядку здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом») не виключена. Ми піднімали це питання, але його залишили без уваги. Очевидно, таким було бажання металургів.

Втім, закон не вирішує інші проблеми галузі, такі як падіння ломосбора, дисбаланс ціноутворення на металобрухт, низька економічна доцільність брухтозаготівельних бізнесу. У 2020 році, за моїми оцінками, ломосбор в країні не перевищить 2,5 млн т, а за прогнозами ДП «Укрвнешпромекспертіза», в 2021 році цей показник може впасти до 2 млн т.

Матеріал GMK Center >>

МИ ГОТОВІ
ДО СПІВПРАЦІ
Контакти