З початку року брухтозаготівля в Україні показала рекордний приріст

Початок року приніс позитив на брухтозаготівельний ринок. Всього за два місяці показник заготівлі брухту зріс на 49,2% – до 639,2 тис. т. Зокрема, в січні брухтозаготівля склала 318 тис. т, в лютому – 321,2 тис. т.
Така динаміка пов'язана зі зростанням світових і внутрішніх цін на сировину. Правда, до 20-х чисел лютого ціни на внутрішньому ринку відчутно знизилися по відношенню до світових (на 25% – до 6,8 тис. грн за тонну), які залишаються на досить високому рівні.
Різниця між внутрішніми і світовими цінами, що перевищує $110 за тонну (мінімальний рівень різниці для здійснення експорту), дозволила ряду вітчизняних операторів збільшити експорт сировини. Зовнішні поставки металобрухту в січні-лютому зросли в 2,8 рази – до 30,2 тис. т. Причому в січні експорт склав 19 тис. т, в лютому – 11 тис. т.
Перш за все це сталося завдяки тому, що українські компанії можуть експортувати брухт до Туреччини, яка стабільно демонструє високі виробничі показники. Так, в січні виробництво сталі в Туреччині зросло на 12,7% – до 3,4 млн т, для чого потрібно було збільшити імпорт металобрухту на 18,4% – до 2 млн т. Якщо тенденція зростання збережеться, то до кінця поточного року виробництво сталі в Туреччині, за оцінкою місцевих галузевих організацій, може досягти 38 млн т (+ 6%).
Надалі брухтозаготівельна галузь буде розвиватися під впливом комбінації зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх позитивних факторів можна віднести високий рівень цін на сировину, рішення Китаю почати імпорт брухту і ін.
Внутрішні ж чинники наполегливо намагаються повернути галузь в стан стагнації. Металургійне лобі вже підготувало законопроект про продовження дії мита на експорт брухту в розмірі 58 євро за тонну ще на 5 років. За словами лобістів, це необхідно для «нормалізації ситуації із забезпеченням сировиною метпідприємств».
Правда, не зовсім зрозуміло, про яку нормалізацію йдеться. Після введення мита в 2016 році обсяги заготівлі брухту почали скорочуватися. Проте в даний час дефіциту сировини в країні немає. Як немає і значних перспектив нарощування виробництва сталі, а відповідно, споживання брухту.
Також лобісти говорять про необхідність залучення інвестицій в брухтозаготівельну галузь. Однак саме через дію мита такі інвестиції ніколи не прийдуть. Ніхто з нових інвесторів не захоче працювати на ринку, що жорстко адмініструється. Більш того, з 2015 року кількість компаній, що працюють на ринку брухту, скоротилася вдвічі.
За допомогою мита метпідприємства забезпечують собі конкурентну перевагу у вигляді дешевої сировини. При цьому їм не потрібно модернізувати потужності і шукати способи здешевлення своєї продукції, що дозволяє металургам отримувати невиправдано високі для ринку прибутку.
Продовження цієї загороджувальної заходи призведе до падіння брухтозаготівлі і в перспективі до дефіциту сировини для метпідприємств. В результаті металургам доведеться імпортувати брухту або підвищувати внутрішні закупівельні ціни, що стимулює зростання брухтозаготівлі.